Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Полтавської області в травні 2020 року
Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Полтавської області
в травні 2020 року
У травні фітосанітарна ситуації в агроценозах визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів. Різке підвищення температурного режиму в кінці квітня сприяє активізації комплексу шкідників на всіх групах сільськогосподарських культур та спостерігатиметься стійка тенденція до поширення захворювань.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави.
Посіви зернових колосових культур у травні, окрім багатоїдних, заселятимуть різноманітні спеціалізовані шкідники. Серед них велика група хлібних клопів, передусім шкідлива черепашка.
Клопи, зокрема шкідлива черепашка, масово продовжуватимуть переселятися з місць зимівлі на поля озимих колосових культур, здебільшого пшениці. Переліт клопів вважається закінченим, якщо співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Спочатку клопи зосереджуватимуться у крайових смугах посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижніх ярусах травостою, вузлах кущіння, щілинах ґрунту, під грудочками землі, опалим листям тощо. Надалі поступово розселятимуться на всіх площах зернових колосових. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів.
Після інтенсивного харчування клопів клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць на стебла, листя культури, бур`яни, рослинні рештки, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному. В залежності від погодних умов цей процес може тривати до 40 днів, при цьому за сприятливих умов самка відкладає протягом життя 100-150, а окремі й до 300 яєць. Тобто потенційна спроможність розмноження шкідливої черепашки, як і інших клопів, доволі висока, тому в полях озимої пшениці, ячменю, де оселяться ці шкідники за порогової чисельності, виникатиме необхідність застосування хімічного захисту рослин.
Пошкодження перезимувавшими клопами пшениці рано навесні викликає різке відставання рослин у рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі. Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, добре помітна на зеленому фоні поля.
За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності. Для збереження зерна пшениці за наявності шкідника 2-4 екз./м² посіви обробляють посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Личинки хлібної жужелиці заляльковуватимуться в І декаді травня, згодом через 12-14 днів на поверхню виходитимуть жуки (в травні - початку червня) які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю. Найвища чисельність заселених площ спостерігається в південних районах області за середньої чисельності 0,5 екз/м², максимально 1 екз./м².
Злакові мухи В квітні незважаючи на прохолодні погодні умови в посівах озимини тривав літ різних видів злакових мух, (переважали імаго шведських мух). На 100 помахів сачком виловлювалося в середньому 5 максимально 6 екземплярів шкідника. В травні мухи продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярину. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведські також для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна. Найвища чисельність мух зберігається в Зіньківському, Гадячському та Глобинському районах.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої погоди у травні. За умов бездощів’я смугаста хлібна блішка може знищити листкову пластинку ослаблених рослин. Шкідник виявлений на 80% площ за середньої чисельності 2 максимально 9 екз./100п.с., при пошкодженні рослин в незначному ступені.
Червоногруда та злакова п’явиці скрізь продовжуватимуть заселяти переважно яру пшеницю, ячмінь, овес. Пошкодження ними призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин що, насамперед вірогідно за низької зволоженості ґрунту. Відродження личинок очікується в ІІ декаді травня. Середня чисельність їх на площах області 0,2 екз./м², ними пошкоджено до 8% рослин у слабкому ступені.
Злакові попелиці та пшеничний трипс за теплої вологої погоди травня масово розвиватимуться повсюди. Пошкодження попелицями збільшує витрату води рослинами, що пригнічує їх ріст. Трипси, личинки яких відроджуються в колосі й висмоктують сік із колосових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують м’яке зерно, спричиняють зменшення ваги зерна, що призводить до кількісних втрат врожаю. Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що можуть бути переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
В останні роки відмічене зростання чисельності пшеничного трипса. Має місце надпорогова кількість личинок у фазі наливу зерна. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів. Завдаватимуть шкоду посівам зернових колосових і хлібні пильщики. Початок льоту шкідника очікується на початку травня, яйцекладка, відповідно, в першій - червня. Самка відкладатиме яйця в стебла з достатньо потовщеною соломиною (плодючість самиці 35-40 яєць). Личинка розвиватиметься в стеблі, що викликатиме зниження якості і маси зерна. Тепла та посушлива погода сприятиме подальшому розвитку на посівах зернових цикадок, шкідник живитиметься поживними речовинами рослин. Окрім механічних пошкоджень, що призводять до втрат врожаю, дані види шкідників можуть переносити вірусні захворювання.
Наприкінці травня ймовірний вихід та живленням зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун, хрестоносець). За посушливої жаркої погоди жуки вилітають раніше, холодної - пізніше. Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах хлібних полів, де середня чисельність шкідника після перезимівлі становить 0,4, макс. 8 екз. на м².
Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими.
За сприятливих погодних умов в травні, особливо за частих опадів, широке розповсюдження та розвиток матимуть борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі, інші хвороби зернових культур. В квітні ознаки септоріозу виявленні на 80% площ озимої пшениці. Хворобою уражено в середньому 5% рослин, максимально 16% у слабкій ступені. Найбільшого розвитку септоріоз набув у посівах ранніх строків сівби і повсюди розвиватиметься в разі випадання дощів та відповідного температурного режиму, передусім в загущених посівах за високого рівня удобрення азотом. Борошнистою росою у слабкому ступені уражено від 3% до 15% рослин. Окрім цього, за вищезазначених умов подекуди в посівах зернових культур матимуть місце кореневі гнилі. Під час колосіння рослини уражуватимуться летючою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлених азотом посівів зернових культур. Слід уникати внесення підвищених норм азоту, що підсилює розвиток борошнистої роси, кореневих гнилей та інших хвороб Ячмінь уражатиметься передусім гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом, іншими плямистостями, якими охоплено 7% рослин. Підвищена вологість за низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур створюватиме оптимальні умови для розвитку хвороб колоса, зокрема фузаріозу та септоріозу. Сильний розвиток септоріозу спостерігатиметься за частих опадів в поєднанні з температурою в межах +20+25° С і слабкими вітрами. Під впливом хвороби у рослин понижуються як основні показники структури врожаю, так і якість зерна. Зараження рослин збудником бурої листової іржі відбувається за наявності вологи. Оптимальною вважається температура від +15 до +25 о С. Ураження призводить до передчасного дозрівання посівів, особливо при нестачі грунтової вологи, погіршення кількісного та якісного складу врожаю. За сприятливих погодних умов за інтенсивності ураження борошнистою росою, гельмінтоспоріозними і іншими плямистостями – 1%, септоріозом листя – 3-5% проводять обприскування посівів дозволеними до використання фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.
Найбільшу небезпеку сходам кукурудзи завдаватимуть ґрунтові шкідники –дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, які виїдатимуть набубнявіле насіння, паростки, перегризатимуть корінці і стебла, та наземні – жуки чорнишів (мідляки), кравчик, довгоносики, гусениці совок, личинки шведських мух. Пошкодження від останніх сприятиме проникненню в рослини збудника пухирчатої сажки. Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря на пшениці 60-85%, ячмені - 50-100 і вівсі - 35-40% рослини уражуватимуться летучою сажкою..
Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Заселення гороху зерноїдом (брухусом) розпочнеться в період бутонізації-початку цвітіння культури. Після додаткового живлення самки відкладатимуть яйця. Період яйцекладки у зерноїда розтягнутий і може тривати до 3 місяців. Після відродження личинка проникатиме всередину бобу і далі в насінину, де і продовжить свій розвиток (30-40 днів). Розвиватимуться і завдаватимуть шкоди посівам гороху горохові попелиця, трипс, комарик, інші. Дощова погода за температури 19-28оС у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.
В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, 250 г/кг; диметоат, 400 г/л; фозалон, 350 г/л (крім зеленого горошку); лямбда-цигалотрин, 50 г/л; альфа-циперметрин, 100г/л, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок зета-циперметрин, 100г/л. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л; флутріафол, 117,5 г/л + карбендазим, 250 г/л; каптан, 800 г/кг.
Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у після сходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного бактеріозу.
У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними на основі однієї із діючих речовин: диметоат, 400 г/л; абамектин, 18 г/л та іншими. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.
У багаторічних травах (люцерні, конюшині, еспарцеті) розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові, південний сірий, листковий люцерновий, сірий буряковий, інші види довгоносиків, насіннєїди-апіони, жовтий насіннєїд (тихіус), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.
Проти довгоносиків (5-8 екз./м²), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.
Технічні культури
У травні посіви цукрових буряків продовжуватимуть масово заселяти звичайний і сірий бурякові довгоносики. Найвища чисельність довгоносиків виявлена в Глобинському, Семенівському, Хорольському та Шишацькому районах. За зиму загинуло 5%. В квітні при «пішому ході» довгоносиків на старих бурячищах нараховувалося до 6 екз./м². Тривав літ на площі цукрових буряків де середня чисельність жуків становить 0,3 екз./м², максимально 2 екз./м². В травні жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки.
Скрізь сходи культури заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки, за достатньої вологості ґрунту посівам буряків загрожуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів (середня чисельність по області 0,6 екз./м²). Культуру пошкоджуватимуть піщаний мідляк, бурякова листкова попелиця. Помірний температурний режим сприятиме розвитку личинок мінуючих мух й молі, щитоносок.
На запливаючих, ущільнених ґрунтах, де наявна нестача макро - і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи культури, насамперед не протруєні, уражуватимуться коренеїдом.
Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. За прохолодної дощової погоди у травні для уловлення довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом», бурячища та поля обкопують ловильними канавками. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.
У разі надпорогової чисельності довгоносиків звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, піщаного мідляка 0,3-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на м²; крихітки 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту посіви обприскують інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, піриміфос-метил, диметоат, альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос, диметоат + лямбда-цигалотрин та іншими.
На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле дозволеними інсектицидами.
За теплої посушливої погоди сходи ярого ріпаку заселятимуть та пошкоджуватимуть хрестоцвіті блішки. У подальшому молоді рослини заселятимуть личинки ріпакових пильщика, листоїдів, прихованохоботників, клопи, попелиці. Чорна ніжка уражуватиме сходи, передусім на важких за механічним складом та слабко аерованих ґрунтах. Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин пероноспорозом, фомозом, антракнозом, іншими.
В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стручках – насіннєвого прихованохоботника, а також вищезазначені шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обов`язкового проведення захисних заходів через обробку посівів дозволеними препаратами з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю. У посівах ярого ріпаку надпорогову чисельність хрестоцвітих блішок (понад 3-5 екз. на м²) за сухої жаркої погоди знешкоджують обробками інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: естенвалерат, альфа-циперметрин, іншими.
Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу дозволені фунгіциди на основі однієї із діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін + метконазол, азоксистробін +ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол + прохлораз, інші.
Соняшник повсюди пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. Подекуди рослинам загрожуватимуть сірий довгоносик, піщаний мідляк, кравчик, яких за чисельності понад 2 екз. на м² знешкоджують сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За прохолодної дощової погоди сходи соняшнику, передусім не протруєні, уражуватимуться гнилями, пероноспорозом. У насіннєвих посівах молоді рослини, уражені пероноспорозом, видаляють і знищують.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук. Взимку загинуло 3% жуків. Навесні на картоплянищах нараховується 1,3, макс. 6 екз./м² жуків. Вихід жуків із місць зимівлі триває. За оптимальних умов (температура 17-24°С, відносна вологість повітря 60-75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, наприкінці місяця виплоджуватимуться личинки та шкодитимуть картоплі й іншим пасльоновим культурам. Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди на основі однієї із діючих речовин: ацетаміприд, тіаклоприд, тіаметоксам, імідаклоприд, альфа-циперметрин, циперметрин, тіаметоксам + ацетаміприд + флудиоксоніл, тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, клотіанідин.
Повсюди капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки (за зиму загинувших не виявлено), шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам білокачанної та цвітної капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи (за зиму загинувших не виявлено). Осередково розвиватимуться хрестоцвіті клоп, прихованохоботник, бариди, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.
В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: дельтаметрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, мелатіон.
Плодові насадження
В травні триватиме розвиток садових довгоносиків, які пошкоджуватимуть листя, квітки, зав’язь. Пошкоджуватимуть бутони личинки яблуневого квіткоїда. Вихід молодих жуків спостерігатиметься в ІІ декаді травня, які живитимуться молодим листям, скелетуючи його або вигризаючи дрібні виразки на поверхні плодів. Продовжуватиметься масове відродження личинок сисних шкідників – попелиць, медяниць, кліщів, які висмоктуватимуть сік з бруньок та молодих листків. Спостерігатиметься заселення насаджень щитівками і несправжньо - щитівками. Триватиме розвиток розанової та інших видів листокруток. В першій декаді травня розпочнеться літ яблуневої плодожерки. Відродження гусениць прогнозується в середині ІІ декади місяця (сума ефективних температур більше 10?С - 200-230°С). В травні продовжуватиметься літ та яйцекладка яблуневого і сливового пильщиків, личинки яких пошкоджуватимуть зав’язь і плоди. Протягом місяця в зерняткових садах за оптимальної температури і надмірної вологості поширюватиметься борошниста роса, особливо на сприйнятливих сортах яблуні. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20°С спостерігатиметься ураження листя й пагонів паршою яблуні і груші. В разі помірно теплої дощової погоди кісточкові породи дерева уражуватимуться моніліальним опіком, кокомікозом, гномоніозом, клястероспоріозом, кучерявістю листка персика, полістигмозом, іншими. Захисні заходи проти яблуневої плодожерки проводять в комплексі з іншими шкідниками. Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти групи шкідників обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Через 10-15 днів після попереднього, проводять повторні обробки, дотримуючись чергування препаратів. Проти хвороб додають препарати фунгіцидної групи. Направлені обробки проти плодожерок проводять на початку або в період масового відкладання ними яєць (в разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів). Застосовують препарати які регулюють ріст комах (інгібітори синтезу хітину, препарати типу Матч, Рімон, Дімілін, Люфокс), діють як на гусениць так і на відкладені шкідниками яйця. Повторні обробки проводять через 12- 15 днів.
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, 350 г/л; фенітротіон, 500 г/л; піриміфос-метил, 500 г/л з додаванням тіофанат-метил, 700 г/кг чи алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л.
Повсюди у кісточкових, яблуневих садах відмічається шкідлива діяльність жуків оленки волохатої, які за чисельності 1-7 екз./дерево пошкодили до 10% квіток плодових дерев у різному ступені. Протягом місяця шкідник заселятиме всі квітучі сільськогосподарські та декоративні рослини.
Багатоїдні шкідники
В першій половині травня продовжуватиметься заляльковування озимої совки. Літ метеликів очікується в ІІ декаді травня. Найбільшу небезпеку шкідник створюватиме на забур’янених овочевих та просапних культурах. Обмежують чисельність совок випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць метеликами. З агротехнічних заходів ефективними є знищення бур’янів у посівах та квітучих нектароносів, міжрядне розпушування просапних культур. У другій половині травня відбуватиметься літ метеликів першого покоління бавовникової, городньої, люцернової, інших видів листогризучих совок. Для обмеження чисельності цих комах ефективним є застосування яйцеїда трихограми, випускають якого на початку і під час масової яйцекладки шкідників. Проти гусениць проводять обприскування інсектицидами. Продовжуватиметься заляльковування лучного метелика, масовий літ якого відбуватиметься за температури 18-19°С і СЕТ 150-200°С, що ймовірно в середині ІІ декади травня. За сприятливих умов під час льоту метеликів і відкладання яєць (температура повітря понад 20оС, опади, роси, квітуюча рослинність) реалізується максимальна плодючість самиць (до 800 штук) і розвиток шкідника матиме масовий характер. Відродження гусениць та заселення ними посівів соняшнику, кукурудзи, гороху, інших культур прогнозується в ІІІ декаді травня – на початку червня. Для обмеження чисельності і шкідливості лучного метелика випускають вогнівочну форму трихограми на початку та в період масового відкладання яєць (за сили льоту 10-50 екз. на 10 кроків), в осередках високої чисельності гусениць – застосовувати дозволені інсектициди. гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика у травні заляльковуватимуться, літ метеликів очікується наприкінці місяця. Поточного року прогнозується зростання шкодочинності фітофага на посівах кукурудзи, проса та сорго. В поточному році очікується зростання шкодочинності американського білого метелика. Насамперед в первинних осередках поширення шкідника ймовірний прояв шкодочинності метелика. Сприятимуть його розвитку підвищена вологість та помірні, без різких коливань температури повітря, в період яйцекладки та відродження гусениць. Початок льоту метеликів прогнозується в І декаді травня, період активної яйцекладки залежатиме від умов навколишнього середовища та орієнтовно проходитиме в ІІ-ІІІ декадах травня, масове відродження та живлення гусениць ймовірно відбуватиметься наприкінці травня - в першій половині червня. У травні за настання протягом 10-14 днів середньодобової температури повітря 15-18°С відроджуватимуться личинки саранових (кобилки, італійський прус). За прогрівання ґрунту до 23°С на глибині залягання ворочок відбуватиметься масовий вихід шкідників на поверхню. Формування осередків саранових з надпороговою чисельністю у посівах сільськогосподарських культур ймовірне передусім у південних районах області, де виникатиме потреба у хімічному захисті посівів. Захисні заходи проводять за масової появи личинок 1-2 віків (ЕПШ: 3-5 екз./м
В сільськогосподарських угіддях де відмічається надпорогова чисельність піщаного мідляка (2-3 екз./м²), можливе виникнення вогнищ підвищеної чисельності та пошкодження сходів просапних культур. Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав тощо. Після виходу озимих в трубку шкідливість гризунів може осередково зрости. Тому доцільний подальший моніторинг посівів і за потреби розкладання дозволених отруєних зернових принад.
Начальник управління фітосанітарної безпеки А. М. Мартиненко
Начальник відділу прогнозування,
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків В. М. Сербіна
Провідний спеціаліст відділу контролю за обігом ЗЗР
Управління фітосанітарної безпеки В.І.Багно
