П Р О Г Н О З фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур в господарствах у квітні 2020 року
П Р О Г Н О З
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських культур в господарствах
у квітні 2020 року.
В зимовий період утримувався надзвичайно теплий температурний режим, що зумовило раннє відновлення вегетації озимих сільськогосподарських культур, та вихід з місць зимівлі шкідників. Стійкий перехід середніх добових температур повітря через +5° в сторону підвищення по території області відбувся 2-3 березня, що раніше звичайного на 31-34 дні. Різкі коливання середніх добових температур повітря в кінці березня стримували ростові процеси в озимих культур та затримували ріст ранніх ярих культур.
Високий температурний режим, дефіцит опадів та сильні вітри періоду обумовили висушування верхніх шарів ґрунту, що призвело до зниження запасів продуктивної вологи в ґрунті. За швидкого наростання тепла та дефіциту вологи активність комах збільшуватиметься, а разом з тим проявлятиметься їх шкідливість. У квітні шкідники й збудники хвороб, які перезимували створюватимуть загрозу врожаю через порушення технології вирощування культур та невиконання захисних заходів.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У квітні потрібно проводити моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин який має важливе значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімалізації негативної дії їх на врожай.
Восени 2019 року погодні умови склалися задовільні для довготривалого живлення хлібних жужелиць, тому в зимівлю личинки увійшли в другому та третьому віці. За віковим складом личинки ІІ віку становлять 40%, ІІІ – 60%. За період зимівлі загинуло 5% шкідників молодшого віку. Личинки живитимуться протягом квітня в посівах озимих зернових і можуть нанести значних пошкоджень. Вогнища підвищеної кількості цього фітофага мають місце в фермерських господарствах, де можливі пошкодження посівів озимої пшениці, передусім розміщених після стерньових попередників. Відновлення живлення личинок шкідника відмічено в березні місяці. Живлення їх триватиме до кінця травня. Середня чисельність личинок коливається в межах 0,5 екз./м².
Посіви зернових колосових культур у квітні також почнуть заселяти спеціалізовані шкідники. Серед них велика група хлібних клопів, передусім шкідлива черепашка та споріднені з нею види – маврський, австрійський, гостроголовий клопи. У 2020 році шкідлива черепашка залишатиметься одним із найнебезпечніших шкідників зернових колосових культур, особливо озимої пшениці. Відповідно до агрокліматичних умов Полтавська область належить до зони періодичного масового розмноження клопів щитників. Цикли і зростання чисельності фітофага характеризуються 3-5 річними підйомами. Після призупинення спаду чисельності в 2019 році відмічалося її зростання в усіх районах області, але найбільше в Кременчуцькому, Семенівському та Глобинському районах.
За температури повітря у лісовій підстилці 16-17°С клопи виходитимуть з місць зимівлі. Масовий виліт клопів з лісу на поля відбудеться за настання сталої теплої погоди (середньодобова температура повітря 12-13, максимально 200С). Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі кущіння та виходу в трубку, яра – у фазі 3-4 листків. Залежно від погоди міграція клопів на посіви може триватиме майже місяць. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. У холодні дні вони ховатимуться у нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя, тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувавших клопів. Пошкодження озимини клопами на початку виходу рослин в трубку - спричинятиме загибель центрального стебла, перед колосінням – білоколососість та щуплозернистість.
Серед злакових мух найбезпечнішими залишаються шведська, гессенська, опоміза пшенична та озима мухи, які продовжуватимуть розвиватися в посівах зернових колосових. Літ шведських мух відбуватиметься в першій половині квітня, гессенських мух слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-120С під час виходу озимих в трубку. Відкладатимуть яйця мухи весняного покоління переважно на ярих, зокрема м`яких сортах пшениці, а також на ячмені.
Озимину та сходи ярих зернових культур, заселяють хлібні блішки (смугаста і стеблова). Однак, поширеність та шкідливість блішок залишаться у вигляді вогнищ, насамперед, у крайових смугах посівів зернових культур, які будуть активними і шкідливими за сухої жаркої погоди. Хімічні заходи захисту посівів будуть доречні в разі надпорогової чисельності шкідників.
Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6-80С та заселятимуть рослини зернових культур. Пошкоджуватимуть озимі та ярі зернові культури, подекуди створюючи загрозу, в разі несвоєчасного реагування на їх шкідливість.
У 2019 році п’явиці – червоногруда (Oulema melanopus L.), яка домінувала з питомою часткою 90% та синя (Oulema lichenis Voet) з питомою часткою 10%, спостерігалися повсюдно на посівах зернових колосових культур. Найбільшу шкодочинність зафіксовано в крайових смугах зернових колосових культур і на ярому ячмені. В цьому році початок заселення посівів злаковими п’явицями розпочнеться в першій декаді квітня. За сприятливих гідротермічних умов для розвитку злакових п’явиць (дружньої теплої весни та помірно вологого літа) в 2020 році можливе зростання чисельності і шкодочинності фітофага.
Цикадки за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через численні пошкодження листя, що пригнічує їх розвиток.
Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для використання у посівах зернових колосових культур. Сходи ярих зернових за наявності на м2 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз./100 п.с. злакових мух обробляють у крайових смугах або всуціль поля біммером, к.е., 1-1,5 л/га, блискавкою, к.е., 0,1-0,15 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га.
На озимій пшениці найпоширенішими залишаються наступні хвороби: борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі, бура листова іржа. Ознаки септоріозу виявленні на 80% площ озимої пшениці на листках, що стеляться по землі. Хворобою уражено в середньому 5% рослин, максимально 9% у слабкій ступені. Кореневі гнилі виявлені на 34% площ, 1% рослин. Борошнистою росою у слабкому ступені уражено від 3% до 15% рослин. На листках нижнього ярусу спостерігається незначний наліт або поодинокі подушечки гриба.
У квітні, за умов теплої і вологої погоди, загущених посівах з високим рівнем мінерального удобрення, відбуватиметься подальший розвиток та поширення вище перелічених хвороб.
Слід уникати внесення підвищених норм азоту, що підсилює розвиток борошнистої роси, кореневих гнилей та інших хвороб. Під час виходу в трубку уражені рослини проти хвороб обприскують абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альто супер 330 ЕС, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістар екстра 280 SC, к.с., 0,5-0,75 л/га, бампером супер 490, к.е., 0,5 л/га та аналогами, імпактом К, к.c., 0,6-0,8 л/га, міражем, к.е., 0,1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, тілтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами, топсіном-М, з.п., 1 л/га та аналогами, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га та аналогами.
Насіння ярих культур повсюди заражене збудниками хвороб - альтернаріозу, фузаріозу, плісені, бактеріозу, сажки, кореневих гнилей, аскохітозу, ін. В допосівний період кондиційне насіння протруюють абсолютом, бункером, вітаваксом, дерозалом, тебузаном, фундазолом, іншими препаратами в залежності від наявної інфекції. Системні препарати краще використовувати за 1-5 днів до сівби.
У відростаючих багаторічних травах 12 березня розпочався вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків (бульбочкові, люцерновий листковий, великий конюшиновий, і інші) клопи, тощо. Середня чисельність зимуючого запасу жуків в місцях зимівлі залишилась на рівні – 2,2 екз./м². Надалі з потеплінням у квітні комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету.
Посіви гороху у квітні за температури повітря 12-140С почнуть заселяти бульбочкові довгоносики, а за температури повітря 15-170С масово пошкоджуватимуть посіви культури. Пошкодження жуками особливо небезпечні, коли за високих температур у період сходів культури випадає мала кількість опадів.
На сходах гороху та в багаторічних травах проводять агротехнічні заходи по догляду за посівами, зокрема боронуванням в два сліди, знищенням решток відмерлих рослин, щілюванням та міжрядним обробітком на глибину 8-
У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, фомопсису, септоріозу, бактеріозів інших збудників хвороб насіння сої протруюють максимом т.к.с. 1 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчам, з.п., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азот фіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-
Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням ґрунту, знищенням кірки і сходів бур'янів досходовим боронуванням і після сходовими культиваціями. Гербіциди застосовують відповідно до рекомендацій «Переліку дозволених до використання препаратів в Україні»».
Технічні культури.
Протягом квітня відбуватиметься пробудження і пересування звичайного (бурякового) довгоносика до верхніх шарів грунту. За середньодобової температури 11-130С, прогріванні повітря вдень до 15-250, а поверхні грунту до 25-350С і вище скрізь відбуватиметься масовий вихід довгоносиків. Заселення площ довгоносиками становить 100% за чисельності 0,6 екз./м.
Заходи захисту проти довгоносика при чисельності, що перевищує 0,2-0,3 жука/м², потрібно провести обробку сходів буряків інсектицидами. У роки розмноження другого покоління після збирання врожаю слід видалити з полів всі рослинні залишки амарантових стеблоїдів.
Зазначені умови сприятимуть розселенню з місць зимівлі бурякових блішок, щитоносок, крихітки, вертикальній міграції дротяників, несправжніх дротяників.
Загроза цукровим бурякам від довгоносиків можлива в кінці місяця. Під час формування сходів за високої вологості повітря, зволоженості орного шару ґрунту уможливлюватиметься розвиток коренеїду, насамперед за неякісної токсикації сходів, на площах з поверхневою кіркою, ущільненням, запливанням ґрунтів, тощо.
За високих показників ЕПШ ґрунтових шкідників (1,5-2,5 дротяників/м2) слід вносити у період сходів – 2 пар справжніх листків – доцільне обприскування проти шкідників сходів препаратами: актарою, в.г., 0, 08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, дурсбаном, к.е., 2,5 л/га, золоном, к.е., 2-3,5 л/га,
Ослаблені, зріджені після перезимівлі посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур хворітимуть сніговою плісенню, слизистим бактеріозом, кореневими гнилями, сходи ярого – чорною ніжкою, можливе ураження фомозом, альтернаріозом, несправжньою борошнистою росою. Пероноспороз виявлено на 100% обстежених площ. Хворобою уражено 5% рослин, з розвитком хвороби 2,0%. Фомозом уражено 2% минулорічного листя у слабкім ступені В окремих господарствах області можливе ураження центрального кореня: розтріскування, відшаровування кутикули, роз’єднання навпіл. Причиною цього може бути сукупна дія великих доз азотних добрив за умов недостатнього вологозабезпечення рослин, різних перепадів денних і нічних температур, порушення агротехніки, ураження бактеріозом. За сухої теплої погоди хрестоцвіті блішки пошкоджуватимуть розеткові та перші листки озимої і ярої культури, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботник, інші комахи заселятимуть посіви під час стеблування – бутонізації.
Боронування, підживлення озимих посівів, розпушування ярих поліпшуватимуть стан рослин. До початку цвітіння, за наявності 3-5 блішок, 3 пильщиків, листоїдів на кв.м, 5-6 квіткоїдів або прихованохоботників на заселену рослину доцільний хімічний захист децисом профі, к.е, 0,07 л/га або їх аналогами, золоном, к.е,. 1,5–2 л ) га, сумі альфа, к.е, 0,3 л/га. За появи хвороб застосовують ридоміл Голд МЦ, з.п, в.г,2,5 кг/га, форсаж, к.е,. 0,6 л/га, колосаль, к.е 0,75 – 1 л/га.
Багатоїдні шкідники
Мишоподібні гризуни - здебільшого в посівах озимини нараховується 1-2; у багаторічних травах 3- 4 жилі колонії/га. У квітні зростатиме кількість гризунів через розмноження та переселення їх у посіви із скирт соломи, незораних земель та інших стацій.
Надалі за середньодобової температури +5ºС чисельність мишоподібних гризунів зростатиме через розмноження та розселення молодих особин. Для попередження пошкодження посівів озимини слід удаватися до використання отруйних принад смерть щурам №1, шторму та інших дозволених до використання родентицидів.
Личинки чорнишів і коваликів (дротяники та несправжні дротяники), хрущів, хлібних жуків за прогрівання ґрунту до 12ºС активізувалися та переміщаються у верхні його шари. Загалом задовільні умови перезимівлі уможливили збереження достатньої чисельності (1-2 екз./м2) зимуючої стадії комах. Скрізь ймовірна істотна шкода ярих зернових, сходів цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, інших просапних. Тому, перед сівбою зазначених культур слід обов’язково провести контрольні обстеження ґрунту полів для встановлення щільності личинок і прийняття рішень щодо відповідних захисних заходів (обробка насіння, внесення інсектицидів в ґрунт тощо).
Гусениці підгризаючих (озима, оклична) совок знаходяться у верхніх шарах грунту де закінчать живлення і залялькуються. В зимовий період загинуло 5% гусениць. В даний час середня чисельність шкідників становить 0,5 максимально 2 екз./м².
Начальник управління фітосанітарної безпеки А. М. Мартиненко
Валентина Сербіна
099-46-91-912
